Російські лобісти у багатьох країнах активно працюють на «інформаційну копілку», яку потім спробують використати у боротьбі за зняття санкцій. Саме це відбулося й у Сенаті Франції. Хоча резолюція, ухвалена верхньою палатою французького парламенту, є тривожним сигналом для України, проте практичних наслідків це голосування не матиме, вважає професор НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Євген Павлюковський: Чи матимуть події у французькому Сенаті політичні наслідки для України?
Олексій Гарань: Я думаю, що якщо говорити про той саміт, що наближається, на якому прийматимуть рішення щодо продовження санкцій — на нього рішення це не вплине, бо все-таки зовнішньою політикою керує президент Франції, який має чітку думку, що санкції прив’язані до Мінських домовленостей. Але безумовно, це тривожний дзвіночок, який вкладається у загальну картину зусиль російських лобістів. Створюється несприятливе інформаційне тло, але практичних наслідків це не матиме.
Євген Павлюковський: Так само говорили про референдум у Нідерландах, але наслідки настають. Не буде чогось подібного і тут?
Олексій Гарань: Щодо Голландії — референдум теж має рекомендаційний характер, і дослухатися чи ні — це право уряду. Оскільки незабаром вибори, то партії змушені маневрувати і врахувати негативну думку. Голландський референдум не зупинив дію угоди про асоціацію. З юридичної точки зору, ця угода діє на тимчасовій основі. А зона вільної торгівлі продовжує діяти і не пов’язана з голосуваннями окремих країн. Рішення французького парламенту — це питання санкцій. Резолюція Сенату говорить про поступове зняття санкцій, що залишає широке поле для тлумачень. Основні рішення приймає нижня палата парламенту — Національна асамблея, і вона також прийняла негативне для нас рішення, але там більшість депутатів це голосування проігнорувала. Очевидно, вага цього питання у діяльності парламенту не є високою.
Євген Павлюковський: Але це є викликом для централізованої європейської політики. Може, в цьому й полягає позиція російський лобістів — готувати підґрунтя, щоб далі частіше піднімати питання санкцій?
Олексій Гарань: Звичайно. Їм треба створювати негативне тло. І референдум у Нідерландах має більше символічне значення, хоча певні неприємності вони створили, бо Брюссель мусить шукати, як виходити з такої ситуації з юридичної точки зору. Рішення Сенату — це теж в «інформаційну копілку» боротьби за зняття санкцій. Російське телебачення буде святкувати це так, як перемогу національної збірної на Чемпіонаті світу.
Анастасія Багаліка: Наскільки Франція є сприятливим полем для російської пропаганди?
Олексій Гарань: Парадокс полягає у тому, що в усіх країнах, де є двопалатний парламент, друга палата має або рівні, або й менші повноваження, ніж нижня. У нижній палаті ці дебати були проігноровані, що свідчить про те, що парламент — це не основне місце, де вирішуються ці питання. Путін розраховує на те, що в результаті виборів наступного року до влади можуть прийти політики, які менш негативно ставляться до Росії. Зокрема, у Німеччині він хотів би поразки Меркель. А у Франції голлісти займають більш прихильну до Росії позицію, зокрема колишній президент Саркозі. Якщо його висунуть на кандидата в президента, це матиме для нас певні негативні наслідки.
